| -Історія- Літописне Дубно відоме з 1100 року, воно - одне з найдревніших міст Волині, яке в усі історичні часи було на перехрестях важливих історичних й політичних подій, торгових шляхів, центром духовного життя краю. Проте не 1100-ий рік є датою заснування. У глибині тисячоліть губляться витоки його історії, що доведено археологічними розкопками кінця ХІХ - дев'яностих років ХХ ст.. Дубно як місто засноване й розбудоване князями Острозькими - можновладними і впливовими особами на політичній арені Європи ХV - ХVІІ ст. Воно увібрало в себе всі риси середньовічного міста. Його опорою від ворожих нападів (зі сходу) був Замок кінця ХV ст., із заходу - Луцька брама ХVІ ст., а також костел і монастир бернардинів ХVІІ ст. (з північного заходу), а також острівні монастирі - Чеснохрестський, Спасо-Преображенський, Підборецький, Страклівський.
Оскільки одним з важливих чинників матеріального забезпечення достатку князів Острозьких була торгівля, то для її успішного розвитку до Дубна скликався ремісничий люд, незалежно від віросповідань. Вже в ХVІ ст. тут діяла синагога. У ті часи Дубно торгувало предметами ливарництва, ковальства, ювелірними виробами, причому ринок збуту становили не тільки Волинські міста, а й чимало інших у Європі.
Середньовічне Дубно було одним з найбільших культурних центрів Волині. При тутешніх монастирях жили й працювали видатні вчені, літератори, церковні діячі - Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, отець Віталій, Іов Залізо /згодом Іов Почаївський/. Ігумен Хрестовоздвиженського монастиря о. Віталій тут 1604 року переклав з грецької книгу " Діоптра…", а Ієромонах Арсеній у 1539 - 1566 роках створив відоме Дубенське Четвероєвангеліє.
Дубенський Замок у часи середньовіччя називали Волинською твердинею через вигідне ландшафтне розташування (з трьох сторін його омивали води ріки Ікви та її болотисті заплави) і міцні фортифікаційні споруди ХVІІ ст., які робили цю споруду неприступною упродовж кількох століть. Тут зберігали свої багаті скарби князі Острозькі, а згодом - і нащадки Острозької ординації: князі Заславські, Сангушки, Любомирські; тут, під охороною хоругв ординатського війська, надійно зберігались безцінні родинні архіви цих можновладців. Тут діяла людвисарня - ливарна майстерня, де виготовлялися гармати, культові речі для храмів і монастирів, предмети побуту.
Замкові мури витримали неодноразові напади кримських татар у ХVІ ст., козацьких загонів Максима Кривоноса та російського війська у ХVІІ ст., залишались неушкодженими під час Північної війни 1700-1721 років, повстання Тадеуша Костюшко наприкінці ХVІІІ ст., французько-російської війни 1812 року. Саме воєнні події ХVІІІ й початку ХІХ ст. стали причиною перебування в Дубні гетьмана Івана Мазепи, шведського короля Карла ХІІ, царя Петра І, полководців Суворова й Кутузова.
У ХVІІІ ст. місто набуло високого економічного й культурного піднесення завдяки знаменитим Дубенським контрактам, перенесеним сюди зі Львова 1774 року. Ці ярмарки починалися 7 січня і тривали цілий місяць. Для зручностей гостей і купців князь Михайло Любомирський побудував кілька двоповерхових будинків навколо Ринкової площі, звів ратушу і ще один палац у Замку, блискуче декорований італійським зодчим Доменіко Мерліні. Дубно, населення якого тоді становило 6535 чол., щорічно (протягом двох десятиліть) приймало до 30 тисяч гостей. У Замку влаштовувались пишні бенкети, лицарські турніри, феєрверки. Тут ставив свої п'єси знаменитий польський драматург Войцех Богуславський, виступала римська опера. Азартні ігри в Замку часто поглинали весь обіг торгового дня. Під час контрактів Дубно тричі (у 1781 році) відвідав польський король Станіслав Август, де йому влаштували полювання на ведмедя.
У 1794 р. в Дубно була відкрита єврейська друкарня, що проіснувала 30 років, в 1802 р. була відкрита ще одна друкарня. У 1857 р. в Дубно налічувалося 15 синагог і молитовних будинків, 22 хедера. 1901 р. в місті були, два чоловічі єврейські училища. Під час 1-ої світової і цивільної воєн Дубно часто переходило з рук в руки, що важко відбилося на єврейському населенні міста.
У XVIIIст в місті працював відомий проповідник Яков бен Вольф Кранц /Маггід із Дубна/.
Не можна не згадати знаменитого ірландського садівника Діонісія Міклера, який в Дубенському урочищі "Палестина" заклав один із своїх живописних парків. За найновішими даними, він похований у місті Дубно - на колишньому польському кладовищі (на превеликий жаль, за радянської влади й ця могила, і надмогильний пам'ятник - знищені).
Наприкінці ХVІІІ ст. Дубно тимчасово було столицею престолонаступника французького трону, опального принца Конде, та його родича, представника роду Бурбонів - герцога де Беррі. Приблизно в той самий час місто відвідала легендарна жінка-гусар Надія Дурова, яка служила в Литовському полку в Дубровиці та Луцьку. Окремий підрозділ цього полку дислокувався й у Дубні. Шляхи великого українського філософа й поета Григорія Сковороди теж пролягали через Дубно у 1753 й інших роках. Місто Дубно освячене слідами і сльозами Тараса Шевченка, який побував тут восени 1846 року. З-поміж багатьох пам'ятників і меморіальних знаків у Дубні одним з кращих є, безперечно, Великому Кобзареві, відкритий 16 липня 1991 року - до першої річниці Декларації про Незалежність України.
А ще ж долучаються до історії нашого міста й такі славетні імена, як український гетьман Іван Виговський, Іван Федоров і Северин Наливайко, Оноре де Бальзак й Антоній Мальчевський, Олександр Купрін й Володимир Короленко, Леся Українка й Улас Самчук, Віталій Лисенко і Ярослав Гашек, патріарх Мстислав (Степан Скрипник) і генерал де Голль, Тадеуш Чацький і Валер'ян Поліщук, Симон Петлюра й митрополит Іларіон (Іван Огієнко), Андрій Малишко й Максим Рильський, Ніна Матвієнко й Станіслав Ростоцький, Микола Костомаров й Адам Міцкевич, Михайло Драгоманов і Олена Теліга та інші. Додаймо сюди й наших видатних сучасників - Почесні громадяни міста Дубна - Микола Сивіцький з Варшави, Юрій Шумовський із США, Борис Возницький зі Львова, Микола Жулинський з Києва, Петро Вишневський з Дубна та багато інших.
Древнє Дубно, Замок, православні храми й католицький костел завжди вабили до себе мандрівників, дослідників, музикантів, артистів. На фасаді Дубенської ЗОШ №1 є меморіальні дошки доктору історичних наук, археологу Ігореві Свєшнікову, який 1995 року очолив першу наукову експедицію в Замку, краєзнавцеві, етнографу, просвітянину Ігореві Лозов'юку. Цей навчальний заклад, коли він ще був гімназією, закінчили знаменитий фітотерапевт Іван Носаль, ас Війська Польського Станіслав Скальський, письменник-романіст Віталій Волков.
Постановою Кабінету Міністрів України № 444 від 14 червня 1993 року, було створено Державний історико-культурний заповідник міста Дубна, на балансі якого нині знаходяться такі пам'ятки історії, культури, архітектури, як Замок, Луцька брама, колишні монастир і костел бернардинів, синагога, Спасо-Преображенська церква, Юріївський храм, монастир кармеліток, Іллінський собор, численні світські будівлі ХVІІІ - ХІХ століть.
Ведуться реставраційні роботи, проводяться наукові конференції, відкриваються тематичні виставки, поповнюються фонди, видаються нові краєзнавчі книжки, все більшає потік туристів до нашого сивого Дубна, де історія дихає на кожному кроці. -Хронологія видатних подій-
1100-ий рік, 30 серпня - перша письмова згадка про Дубно в Іпатіївському літописі.
1100-ий рік - в Іпатіївському літописі Дубно згадується у зв'язку з міжусобною війною за престол між київським князем Ізяславом Мстиславовичем і його дядьком Юрієм Володимировичем (Долгоруким).
1288 рік - у заповіті князя Володимира читаємо: "І Мстислав (брат Володимира), перебувши декілька днів у Володимирі, поїхав у свої городи - в Луцьк і Дубен".
1322 рік - у грамоті князя Любарта перераховуються подаровані луцькій церкві Іоанна Богослова маєтності, серед яких і ті, що "под Дубно на две мили и ку Дерманю", там же мовиться про "монастир Дубенський".
1337 рік - князь Любарт Гедиминович утвердив за князем Данилом Дмитровичем Остріг з маєтками, що йому належали, до їх числа входило й Дубно.
1386 рік - за дарчою грамотою польського короля Ягайла й Великого литовського князя Вітовта Дубно відходить князю Федору Даниловичу Острозькому.
XIV століття - за припущенням окремих дослідників, князем Федором Острозьким на місці давньоруського городища Дубен збудоване перше (дерев'яно-земляне) укріплення, тобто невеликий замок.
1450-ті роки - дослідник М. Орлович вважав, що саме цього періоду замок у Дубні, в дерев'яному варіанті, спорудив Василь Федорович Острозький (Красний).
XV століття - князі Острозькі засновують у Дубні Спасо-Преображенський і Чеснохрестський монастирі.
1498 рік - Костянтин Іванович Острозький добився для Дубна права називатися містом.
1498 рік - князю К. І. Острозькому вручено гетьманську булаву Великого князівства Литовського.
1507 рік - польський король Сигізмунд Перший своєю грамотою власникові міста К.І.Острозькому, у винагороди за його заслуги перед вітчизною і для стимулу майбутніх заслуг, дозволив збудувати у Дубні замок для відбиття татар та інших поневолювачів, збирати з проїжджих купців мито; отже Дубно отримало Магдебурзьке право майже одночасно з Києвом і Житомиром, мало свою печатку, герб і прапор.
XVI століття - побудова в Дубні кам'яного варіанту замку й Луцької брами.
Друга половина XVI століття - Дубно перейшло у спадок Василю-Костянтину Острозькому.
1577 рік - на Дубенський замок двічі нападали татари, але взяти штурмом його не змогли.
1571 рік - князь К. Острозький запросив ігуменом Чеснохрестського монастиря Іова Залізо з Угорницького монастиря в Галичині, який керував цією святою обителлю в Дубні більше 20 років, а потім був переведений у Почаївську Лавру, де став Іовом Почаївським.
1539-1568 роки - у Чеснохрестському монастирі ієромонахом Арсенієм створене Дубенське Четвероєвангеліє, яке знаходиться нині у Рум'нцевських фондах Російської Державної бібліотеки в Москві.
XVI століття - князь К.Острозький засновує в Дубні православний храм Свято-Іллінський і дарує йому ікону Святого Іллі, яка зберігається у фондах Державного історико-культурного заповідника міста Дубна.
1592 рік - К.Острозький засновує на острові Дубовець Підборецький Вознесенський православний жіночий монастир.
1609 рік - князь Януш засновує Острозьку ординацію, столицею якої було Дубно; у Речі Посполитій було 5 таких ординацій, з яких Острозька - одна з найвідоміших.
10 березня 1616 року - складається інвентар Дубенського замку (список коштовностей, посуду, тканин, меблів, ікон, картин, книг, зброї), копія якого є у фондах Заповідника.
1617 рік - розпочато будівництво бернардинського костелу і кляштора.
Початок XVII століття - Януш Острозький перебудовує Дубенський замок за новоіталійською системою: споруджується цегляна частина замкових ескарпових стін, сторожові вежі на бастіонах, оборонний рів з заходу укріплюється стіною з білого каменю.
19 серпня 1620 року - помер Януш Острозький, і його володіння перейшли до князів Заславських.
1633 рік - повстання православних гайдуків Дубенського замкового гарнізону Чопека, Білця, Губки проти уніатського архімандрита К.Саковича.
1648 рік - напад на Дубно загону Боняка Шолудивого.
1648 рік - на чолі авангардного загону гетьмана Богдана Хмельницького на Дубно напали козацькі полки Максима Кривоноса, але замку взяти штурмом не змогли.
Початок 1660 року - битва під Дубном між російськими та польськими військами.
1660 рік - при князеві Заславському Анастасія Чернецька засновує в Дубні монастир кармеліток; за іншими даними, він був заснований 1702 року княгинею Теофілою-Людвикою Любомирською.
1665 рік - Ганна Пузина, дружина Крем'янецького підсудка Михайла Пузини, заснувала в передмісті Дубна, у Страклові, православний монастир.
1670 рік - за привілеєм польського короля Михайла, з князів Вишневецьких, у Дубні заведений чотирьохтижневий ярмарок.
1674 рік - помер останній з роду Заславських, князь Олександр, Дубно перейшло у власність князів Любомирських.
1676 рік - напад на Дубно татар і турків.
1703 рік - помер Йосип Любомирський, Дубном почали володіти князі Сангушки.
1705 рік - перебування в Дубні українського гетьмана Івана Мазепи.
1707 рік - в Дубні тимчасово зупиняється російський цар Петро I.
7 грудня 1753 року - князь Сангушко подарував (за іншими джерелами - програв у карти) Дубно Станіславу Любомирському.
1774 рік - в Дубно зі Львова переведені контрактові ярмарки.
13 вересня 1775 року - в Дубні помер Януш Сангушко, останній нащадок Острозької ординації.
1768 рік - під час Коліївщини повстанський рух, який охопив Київське, Брацлавське, частину Подільського й Волинського воєводства, перекинувся в район Дубна.
1781 рік - перебування в Дубні останнього польського короля (який ліквідував орден єзуїтів) Станіслава Августа Понятовського.
1792 рік - видатний Ірландський садовод Діонісій Міклер закладає прекрасний парк в урочищі "Палестина".
1795 рік - третій поділ Польщі, Дубно входить у склад Росії.
Із 1800 року - Дубно стає столицею одного з нащадків династії Бурбонів, скинутої з французького престолу, принца Конде.
30 серпня 1805 року - перше перебування Михайла Кутузова у Дубні.
1813 рік - у Дубні помирає польський просвітитель Тадеуш Чацький.
1844 рік - велика пожежа у Дубні.
1844 рік - Дубно відвідує письменник і вчений Микола Костомаров.
Осінь 1846 року - Тарас Шевченко у нашому місті під час археографічної мандрівки.
12 вересня 1847 року - перше перебування класика французької літератури Оноре де Бальзака в Дубні.
Березень 1867 року - композитор Микола Лисенко збирає в Дубні народні мелодії під час роботи над оперою " Тарас Бульба" за повістю М. Гоголя.
1870 рік - Дубно відвідує вчений, громадський діяч Михайло Драгоманов.
1871 рік - Йосип та Ядвіга Любомирські продають Дубно з аукціону княгині Барятинській.
1873 рік - відкриття в Дубні залізничної станції.
1875 рік - костел бернардинів пристосовують під православний собор.
1878 рік - Дубно відвідує російський вчений, засновник сучасного наукового грунтознавства В.В. Докучаєв.
1878 рік - у Дубні брав участь в параді на честь перемоги над турками організатор перших чеських легіонів у Росії, письменник, генерал Ярослав Червінка.
1885- 1890 роки - будівництво Тараканівського форту.
28 серпня 1890 року - в Дубні побував російський цар Олександр III.
1894 рік - як журналіст і письменник Дубно відвідує Олександр Купрін.
1907 року - відкривається міська гімназія.
1914 року - на військовій службі в Дубні перебуває видатний історичний і політичний діяч В'ячеслав Липинський.
1915 рік - перебування в Дубні класика чеської літератури Ярослава Гашека.
1923 рік - заснування польської гімназії ім. Конарського.
25 червня 1941 року - масовий розстріл енкаведистами українських патріотів у Дубенській в'язниці.
Літом 1941 р. був створений юденрат. Осінню-зимою 1941 р. більше тисячі євреїв було знищено. 4 квітня 1942 р. в Дубно створено гетто. 27 травня 1942 р. эйнзацгруппен «С» знищила на околиці міста близько 3800 євреїв Дубно. Літом 1942 р. в гетто Дубно була створена група опору. Літом 1942 р. в Дубно були здійснені ряд акцій по знищенню євреїв. 24 жовтня 1942 р. останні укладені гетто були знищені.
26-30 червня 1941 року - в районі Дубна відбулася одна з найбільших танкових битв Великої Вітчизняної війни.
Осінь 1941 року - перебування в Дубні Уласа Самчука.
17 березня 1944 року - урочисте відкриття в Дубні пам'ятника Тарасові Шевченку.
14 червня1993 року - прийняття постанови №444 Кабінету Міністрів України про створення Державного історико-культурного заповідника міста Дубна.
1995 рік - спорудження в Дубні, у мікрорайоні цукрозаводу, Свято-Покровського собору Української Православної Церкви Київського Патріархату.
24 червня 2000 року - урочисте святкування 900- річчя міста Дубна. -Символіка-  Герб міста Дубна затверджений рішенням Дубенської міської ради від 04.10.95р №84.
У синьому полі 6-променева зірка, під нею півмісяць ріжками вгору, над ними - півкільце із загостреним виступом (т.зв. "острога"); всі фігури - золоті. Щит обрамований декоративним картушем та увiнчаний срібною міською короною.
Автор - А.Гречило.
Герб реконструйовано за міським знаком XVIIст.
У його основі - видозміна герба князів Острозьких.
Жителі та гості міста неприховують своїх вражень.Він є окрасою і одним із головних елементів обличчя міста.
Прапор міста Дубна затверджений рішенням Дубенської міської ради від 19.06.98р. №32. Квадратне полотнище, на синьому тлі вертикально розташовані жовті фігури - 6-променева зірка, під нею півмісяць, над ними - острога; від древка та з вільного краю прапор має жовті лиштви (шириною в 1/5 сторони прапора). Він відтворює події минулого та захоплює, коли поглянути на нього одного разу, відразу хочеться ще раз на нього подивитися. Як і у багатьох інших містах, ці ознаки є незвичайними і патріотичними. Прапор є невід'ємною частиною символіки, історії, здобутків та досягнень міста!
-Гімн міста Дубно- муз. Олександр Матвійчук сл.Микола Тимчак Під серцем святої Волині.
Де дзвонами грають церкви.
Стоїть княже місто-твердиня
Понад берегами Ікви.
ПРИСПІВ:
О, рідне Дубно, крізь століття
Сонце свободи зійшло.
Твоєї слави дубове віття
В небо здіймає крило.
Чужинці щербили мечами
І тіло, і душу твою.
А ти боронилось віками.
Ні разу не в пакти а бою.
ПРИСПІВ:
Козацького роду колиско.
Гніздов'я добра і краси.
Яскрава перлино волинська,
В короні Вкраїни-Руси.
ПРИСПІВ: Козацького роду колиско.
Гніздов'я добра і краси.
Яскрава перлино волинська,
В короні Вкраїни-Руси.
| |
