В’ячеславу Назаровичу – істино українському патріотові з Привільного

Не одного Вас болить душа за те, що сьогодні чиниться на рідній українській землі. Не про таку Україну мріяли ті, хто проливав за неї свою кров, клав здоров`я і саме життя впродовж кількох століть. Не в таку "незалежність", "демократію", "справедливість" вірили ми тоді, коли розвалювали совіцький союз, піднімали помаранчеве повстання і вели до влади нових – вже українських - яничар.
На жаль, простий український народ надто часто використовували для досягнення особистої чи кланової мети політичні аферисти або нездари. І таким був наш вибір, основою якого була сліпа довіра солоденьким, облесливим обіцянкам професійних політичних шулерів.
Усе це ніколи не стало можливим, коли б у державі була справжня, - національно орієнтована, рішуча, дієва, сильна і мудра опозиція. Яка б жорстко відстоювала інтереси простих українців, давала б достойну відсіч антинародним, антиконституційним проявам. Була перепоною, противагою усім негативним явищам, які переповнюють суспільство.
Проте…. При їх безхребетній, а почасти й угодницькій позі, відбувалась прихватизація заводів, фабрик, банківських заощаджень – кров`ю і потом багатьох поколінь українців важко напрацьованої спільної народної власності. Відбувалось перетворення України в нового типу буржуазно – олігархічну державу. Плавно і безкровно властьімущі, практично безперешкодно, довершують формування системи обслуговування власних інтересів, а по – простонародному "СИСТЕМУ ДОЇЛЬНОГО АПАРАТУ".
Нас з вами перетворили на інструмент для реалізації цієї грандіозної афери, раз – по – раз використовуючи наші сліпу довіру, мовчазну покору, відому терплячість у здійсненні цих планів. В кінцевому варіанті нас з вами – простий народ – чекає батіг і стійло, доля шахтарської конячки.

Додано (06.09.2010, 19:19)
---------------------------------------------
Ті, хто само проголошує себе "національно – патріотичними силами", "об’єднаною опозицією – рятівницею України", насправді є не тільки співучасниками цього суспільного злочину. Зі свого боку, вони активно допомагали вмонтовувати цю СИСТЕМУ в українську сучасність, надіючись нею і керувати і експлуатувати. Тому, насправді, між ними йде боротьба за монопольне право користуватись цим, модернізованим "винаходом". Цим апаратом поголовного доїння.
Українці мали б давно зрозуміти, що ніхто з них не збирається ділитися з бідними. Як і відділяти свій бізнес від влади, чи посадити самих себе у тюрми. І шукати "месію" у цьому середовищі не тільки марно, а вкрай небезпечно, бо це лише зміцнює диктатуру нового типу. Укріпляє осучаснений геноцид з "демократичним", оцивілізованим обличчям.
Ми неодноразово наголошували, що є лише два способи нашої з вами поведінки – змиритися з цим, або боротись. Розіп’яти себе, означає позбавити самого себе можливості захищатись, діяти. А значить – боротись за свої права, за свою землю, за свою і народну власність. За краще майбутнє для себе і своєї родини.
Такого полегшення не дочекаються від нас вороги нації і держави української. Для нас єдиний шлях – боротьба. За ними встановленими правилами, з призначеними ними суддями і крапленими картами. Проте – на нашій території, в присутності мільйонів "вболівальників" - простих українців. Ми пройдемо цю важку і тернисту дорогу, бо впевнені у перемозі правди, добра, справедливості. Впевнені у вас, у вашій підтримці і допомозі, адже це допомога, по суті, самим же собі.
То ж, допоможімо один одному – через ВО "Свобода" приведіть у сільські, селищні, районні, міські, обласні ради чесних, порядних патріотів, яких знає і поважає громада. Які будуть господарями не власної кишені, а дбатимуть і примножуватимуть народне добро. Які служитимуть інтересам і волі громади, а не обслуговуватимуть партійно – олігархічні клани. Які захищатимуть вас від свавілля чиновників, а не прислуговуватимуть владно – політичній верхівці.
Маємо усвідомити, що іншого не дано – ніхто нам не допоможе, коли ми самі собі не допоможемо. Розуміючи це, ВО "Свобода" свідомо вибрало хоч і важкий, проте єдино правильний курс – повернути владу народу України. Через ваших земляків, яких оберете в органи місцевої влади.
Проте пам’ятайте живучу сталінську настанову: "Важливо не те, як голосують. Важливо, як рахують". Тому наша з вами перемога має бути безсумнівно переконливою, а для цього важливо зібрати усі сили, усю волю в один кулак і один удар. Іншого шансу може просто не бути, то ж не змарнуймо його, як попередні.
Погляньте на широкі, колосисті українські ниви. На ліси, озера, річки – на рідну Україну. Чи ж можна їх – хоч і понищених та запущених – не любити? Хіба можна дозволити чужинцям над цією красою знущатись і нищити? Це – наша з вами земля! Це – наша з вами домівка! Була, є і буде на віки віків! Не сумнівайтесь !
СЛАВА УКРАЇНІ ! ГЕРОЯМ – СЛАВА !

03 вересня 2010 року